Вже кільканадцять літ назад
На світ з’явилося маля.
Раділи мама, тато й вся рідня,
Раділа також і земля!
На світ враз дівчинка родилась
І оченятами дивилась
На всіх людей, на небо й хмари
І на пташок численні зграї.
Росло, зміцнялося дитя,
В любові і теплі так підростало
Напевно, що тоді маля таки не знало
Того, Хто їй дає життя…
Того, Хто від початку полюбив
В утробі матері його Він сотворив.
І дав йому Він зріст, красу без міри
Бажання жити і доволі сили.
Приносити лиш радість людям тим,
Хто брав на руки нашу Таню
Голубив, пестив і любив
І сповивав у пору ранню.
Із Днем Народження ми врочим
Та привітать сьогодні хочем
Всім дорогу і незрівняну,
Кохану і єдину нашу Маму!
Так, справді, час непомітно враз пробіг,
І вже Танюша має діток на поріг.
Й онуків має вже вона,
Щаслива, добра й чарівна!
Нам відкрива своє широке серце.
Те справжнє Богом дане їй джерельце
Добра, тепла, і ніжності доволі
Ій дарував наш Бог в своїй любові.
Того, що й мріять навіть не могла
Та в глибині сердечка зберегла
й умножила разів так в сто,
А може й більше…
І в людях майже цього не зустрівши,
Зростила це у своїх дітях й зрозумівши,
Що справжніх цінностей не так вже і багато
Й було би помилково їх ховати…
Сьогодні всі ми хочем привітати!
Тебе, Матусю, наша рідна мати
Ти є така, що слів не передати,
А лише хочеться вітати і вітати!
Вітати дітям і онукам, всій рідні,
Щоб ти щасливою була всі дні,
Щоб сил і оптимізму вистачало
І день свого народження ти пам’ятала.
Здоров’я зичимо на довгії роки,
Достатку, радості і крику дітвори.
Краси душевної і зовнішньої вроди
І гарної весняної тобі погоди.
Щоб народилась ти згори,
І не робила вже гріхи.
Отримала нову природу,
Яка не тільки підкріпить твою вже вроду
А й переможе грішну ту природу
Яка панує у людині з роду
Вона іти до Бога заважає
І на людську погибель не зважає.
Народження це подарує життя вічне
Небеснії оселі Божі віковічні.
Коли направимо до Нього
Життя свого бурхливого дорогу.
Радій, Матусю, взір свій підійми до неба
Туди – де Бог, Туди – де гріш не треба.
Лише бажання треба бути з Богом
Туди Він вказує тобі дорогу.
Для тебе на хресті враз помирав,
І ад він переміг, і гріх забрав,
І смерті участь вже призначив
Й лукавому в огні Він чергу передбачив.
Не сумнівайся, не вагайся
Лише на краще сподівайся.
Зроби швиденько крок інакший
Це буде все-таки найкраще…
Надійсь на Божу благодать,
Щоб всім нам разом святкувать
Два дня народження твоїх
Ступивши двічі на поріг.
Перше народження від мами й тата
Прийшли його сьогодні святкувати,
А друге – від Святого Духа будеш мати
Який дає людині гріх долати.
Заповнює враз серця пустоту
І відкидає непотрібну глупоту,
Даючи радість, втіху, сподівання,
І серця твого здійснює бажання.
Ми всі радіємо за тебе, Мамо!
І дяка Богу, можем нелукаво.
Тебе враз невимовно полюбити
Сердечну радість і тепло тобі дарити!
Комментарий автора: Привітання моїй Мамі, вона вже бабуся, молюся за її покаяння...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Народився Хліб - Василь Мартинюк Віфлеєм – єврейське Бет-Лехем – дім хліба.
"Я – хліб життя!" (Ісус Христос, Ів.6:48).
6) Неприятие от моих признаний (2006-07) - Сергей Дегтярь Она всё также продолжала быть ко мне безразличной. Жизнь её не складывалась, как и моя. Слухи о том, как она ко мне относится ещё больше воздействовали на мою душу. Я ей не подходил никак. Я не мог выдерживать то, что я ей безразличен, поэтому переносил свои чувства на бумагу, в которых отказывался больше что либо писать о ней, но, снова лелеял свои чувства в надежде и вере даже тогда, когда мы попадём на небеса при воскресении из мёртвых. Тогда, думал я, осуществится то долгожданное и то, о чём я мечтал. Сейчас я понимаю, что нельзя жить чувствами и смотреть в будущее под влиянием эмоций. Я понял, что она не тот человек, который мне нужен. И сейчас я более не испытываю к ней ничего подобного. Мне удалось избавиться от всех этих ненужных страданий. Я верю, что есть та, которой я буду не безразличен. У меня сейчас есть подруги, которые не ровно дышат ко мне. Но, они не те, кто мне нужен. Они подруги и не более того. И чтобы не было соблазна - я не хочу с ними развивать близких отношений и тесной дружбы. Ирина же показывала мне своими действиями и словами, что я какой-то не нормальный. Я чувствовал, как она злится на меня из-за моей наивности в чувствах к ней. Я ей был страшно противен.
Теология : Материалы Первого Евангельского Собора. Тетрадь № 001. - Светлана Медвяцкая Первая тетрадь серии составлена по итогам Первого Евангельского собора (Наро-Фоминского), который состоялся в мае 2010 года в Наро-Фоминском районе Московской области. Полная версия и отзывы: http://www.facebook.com/pages/Religiozno-filosofskie-tetradi/102880769781425
